Grace

Микола Вінграновський

Лягла зима, і білі солов'ї
Затьохкали холодними вустами.
В холодні землі взулися гаї.
І стали біля неба, як стояли.

Скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
Сорока з глоду водить в небо оком,
І вітер пише вітрові листа,
Сорочим оком пише білобоке.

Що гай з землі дивився і стояв,
Що солов'ї маліли, як морельки,
А Київ, мов скажений, цілував
В степах село чиєсь, чуже, маленьке.

Що я з тобою ще одні сніги
Зимуємо на щасті, як на листі.
Нога в дорозі. Вітер з-під ноги.
І пам'ять наша — мак

в одній колисці.

Grace

Ernest Dowson


They are not long, the weeping and the laughter,
  Love and desire and hate:
I think they have no portion in us after
  We pass the gate.

They are not long, the days of wine and roses:
  Out of a misty dream
Our path emerges for a while, then closes
  Within a dream.


  • (1867 - 1900), "Vitae summa brevis spem nos vetat incohare longam",

  • first published 1896

<div class="fb-post" data-href="
Grace

Wallace Stevens

The Region November

It is hard to hear the north wind again,

And to watch the treetops, as they sway.

They sway, deeply and loudly, in an effort,

So much less than feeling, so much less than speech,

Saying and saying, the way things say

On the level of that which is not yet knowledge:

A revelation not yet intended.

It is like a critic of God, the world

And human nature, pensively seated

On the waste throne of his own wilderness.

Deeplier, deeplier, loudlier, loudlier,

The trees are swaying, swaying, swaying.

"Late Poems"
Collected Poetry and Prose
(The Library of America 1997).

Grace

Разрешите процитировать

"Actual happiness always looks pretty squalid in comparison with the over-compensations for misery. And, of course, stability isn’t nearly so spectacular as instability. And being contented has none of the glamour of a good fight against misfortune, none of the picturesqueness of a struggle with temptation, or a fatal overthrow by passion or doubt. Happiness is never grand.”

Aldous Huxley,
Brave New World


(В натуральном виде счастье всегда выглядит убого рядом с цветистыми прикрасами несчастья. И, разумеется, стабильность куда менее колоритна, чем нестабильность. А удовлетворённость совершенно лишена романтики сражений со злым роком, нет здесь красочной борьбы с соблазном, нет ореола гибельных сомнений и страстей. Счастье лишено грандиозных эффектов.)

Grace

Robert Frost

A Leaf-Treader

I have been treading on leaves all day until I am autumn-tired.
God knows all the color and form of leaves I have trodden on and mired.
Perhaps I have put forth too much strength and been too fierce from fear.
I have safely trodden underfoot the leaves of another year.

All summer long they were overhead, more lifted up than I.
To come to their final place in earth they had to pass me by.
All summer long I thought I heard them threatening under their breath.
And when they came it seemed with a will to carry me with them to death.

They spoke to the fugitive in my heart as if it were leaf to leaf.
They tapped at my eyelids and touched my lips with an invitation to grief.
But it was no reason I had to go because they had to go.
Now up, my knee, to keep on top of another year of snow.

Grace

Николай Гумилев

Слово
В оный день, когда над миром новым
Бог склонял лицо свое, тогда
Солнце останавливали словом,
Словом разрушали города.
И орел не взмахивал крылами,
Звезды жались в ужасе к луне,
Если, точно розовое пламя,
Слово проплывало в вышине.
А для низкой жизни были числа,
Как домашний, подъяремный скот,
Потому что все оттенки смысла
Умное число передает.
Патриарх седой, себе под руку
Покоривший и добро и зло,
Не решаясь обратиться к звуку,
Тростью на песке чертил число.
Но забыли мы, что осиянно
Только слово средь земных тревог,
И в Евангелии от Иоанна
Сказано, что Слово это — Бог.
Мы ему поставили пределом
Скудные пределы естества.
И, как пчелы в улье опустелом,
Дурно пахнут мертвые слова.
Grace

Єдиний спосіб існування для художника...

Я живу біля Пейзажки 20 років, гуляю там часто. Цікаво спостерігати, як змінюється меседж крізь роки.
Cпочатку було так:
1. Єдиний спосіб існування для художника - це протест.

Потім так:
2. Єдиний спосіб існування для художника - це гроші.


Далі:
3. Єдиний спосіб існування для художника - це свобода.
4. Єдиний спосіб існування для художника - це влада.

І нарешті сьогодні:
5. Єдиний спосіб існування для художника - це любов.